Ще на початку березня 2025 року пресслужба ДПС України оприлюднила інформацію про підписання Меморандуму про співробітництво між органами фінансової безпеки та контролю, а саме — між Державною податковою службою, Державною службою фінансового моніторингу та Бюро економічної безпеки. Хоча текст цього Меморандуму не був оприлюднений, подейкують, що в ньому зафіксовані напрями співпраці, зокрема:
- обмін інформацією між цими трьома органами;
- створення, за потреби, робочих груп для підготовки та проведення спільних заходів;
- обмін досвідом та надання роз’яснень у сферах діяльності відомств.
І ось, 29 травня 2025 року, в Бюро економічної безпеки України відбулася робоча зустріч за участі керівництва Державної служби фінансового моніторингу України та Державної податкової служби України, під час якої обговорили результати співпраці відомств, нові тенденції фінансових злочинів, механізми протидії, а також посилення взаємодії щодо запобігання правопорушенням у сфері оподаткування та упередження втрат бюджету.
З самого початку зустрічі було оголошено, що між органами налагоджено постійний обмін аналітичною інформацією, що дозволяє оперативно зупиняти підозрілі транзакції. Повідомили, що з початку 2025 року вже зупинено майже 30 млн грн на банківських рахунках підприємств, які мають ознаки фіктивності.
Однак далі, у ході зустрічі, з’ясувалося, що для ефективної і, головне, своєчасної протидії незаконному використанню ФОПів у схемах ухилення від сплати податків та виведення грошових коштів у готівку необхідно створити Центр протидії податковим правопорушенням. Звертаю увагу, що цей Центр не буде окремим регуляторним органом, а, найімовірніше, функціонуватиме як майданчик взаємодії між контролюючими органами. А отже, ні положень про його функціонування, ні окремих прав чи функцій у цього Центру, скоріш за все, не буде.
За словами детективів Бюро економічної безпеки, на сьогодні існує понад 50 тисяч ФОПів, залучених до протиправних схем. Дивним є той факт, що, попри встановлення такої кількості проблемних ФОПів, вони досі продовжують існувати. Більше того, за наявною інформацією, це переважно молодь — здебільшого студенти, які за винагороду надають свої електронні ключі для відкриття банківських рахунків. Їх використання дозволяє зменшити сплату податків підприємствами реального сектору економіки орієнтовно на 70 млрд грн щорічно. Скільки ж років поспіль правоохоронці спостерігають цей нібито встановлений факт?
Не встигла я дописати цю статтю, як у мережі з’явилася думка голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева: в окремих галузях рівень тінізації може досягати 60%, а загалом тіньовий сектор української економіки становить від 800 до 900 млрд грн на рік. Якщо взяти до уваги, що в Україні нині зареєстровано приблизно 3,7 млн суб’єктів господарювання, з яких 1,7 млн — ФОПи, і співвіднести ці дані з наведеною вище інформацією, отримаємо таку статистику:
- ФОПи — лише 8% від тіньових податкових втрат. Із загальної суми в 900 млрд грн прихованих податків, ФОПи «постачають» лише 70 млрд грн.
- Один ФОП «у тіні» ≈ у 18 разів менше шкоди, ніж середній суб’єкт господарювання.
- ФОПів багато, але «тіньові» серед них — одиниці. Лише 2,9% від загальної кількості (50 тис. із 1,7 млн) ухиляються від сплати податків, тобто понад 97% ФОПів працюють відкрито.
Навіть якщо розрахунки не повністю відображають реальну картину, загальна тенденція зрозуміла. Складається враження, що очікуваний обсяг донарахувань визначають заздалегідь, а вже потім проводять контрольні заходи, аби досягти цієї суми. Це створює ризик упередженого підходу до відбору об’єктів для перевірки та формального пошуку порушень — незалежно від фактичного рівня податкової дисципліни.
Тому надзвичайно важливо відповідально вибудовувати свою податкову стратегію, щоби не потрапити під підозру в ухиленні від оподаткування. Не варто вважати, що якщо ви ведете чесний бізнес, то претензій до вас бути не може. На практиці багато підприємців мають «шкідливі звички», які можуть виглядати як порушення.
Особливо варто звернути увагу на те, що контролюючі органи прагнуть підвищити оперативність виявлення правопорушень і масштабувати такі виявлення. Це означає, що сподівання підприємців на те, що порушення можуть бути встановлені лише під час рідкісних комплексних перевірок, уже не є актуальними. Схоже, що тепер до вас можуть звернутися з питаннями на будь-якому етапі діяльності і з будь-якого приводу — не раз на три роки, а хоч завтра.
Очевидно, що зосередження уваги саме на ФОПах — не випадкове. Попри неспівмірність обсягів ухилення між ФОПами і компаніями, мова йде саме про ФОПів, тому що до них легше «дотягнутись». Так, вести діяльність як ФОП простіше, але й ризики для нього більші: ФОП відповідає всім своїм майном — квартирами, автомобілями. Якщо буде донараховано великий штраф, стягнення може бути звернено на все це майно.
У зв’язку з цим пропоную обов’язково врахувати такі поради при плануванні своєї діяльності — як ФОПам, так і іншим суб’єктам господарювання:
- Ретельно продумайте структуру бізнесу, щоб уникнути сприйняття його як штучно поділеної групи з одним вигодонабувачем.
- Правильно оформлюйте юридичні угоди, правочини та первинні документи. Майте докази реального ведення діяльності, зокрема наявність необхідних ресурсів.
- Економічно обґрунтовуйте результати діяльності й бізнес-рішення. Сформулюйте чітку податкову політику.
- Моніторте діяльність інших суб’єктів у вашій галузі, щоб заздалегідь підготувати пояснення щодо можливих відхилень. Вивчайте зведені профілі ризику, щоб уникати потрапляння в негативну статистику.
- Перевіряйте контрагентів і документуйте ці перевірки як доказ вашої обачності.
- Відстежуйте зміни в нормативній базі, щоб діяти в межах закону.
- Забезпечте безпомилковий бухгалтерський облік. Контролюйте ліміти, ставки й моніторте податковий кабінет. Проводьте періодичний аудит.
- Не передавайте електронні ключі стороннім особам. Забезпечте їх захист від дублювання.
- Своєчасно відповідайте на всі податкові, банківські та інші запити. Не пропускайте строків.
Якщо потрібна допомога, звертайтесь за безкоштовними порадами та консультаціями. Я впевнена що з усіма викликами український бізнес може впоратись. І не таке переживали!