Європейський вектор та необхідність стандартизації
Сфера бухгалтерського обліку, фінансів та оподаткування в Україні перебуває на порозі системних змін, адже знання у цих професіях стрімко застарівають. В рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та у контексті євроінтеграції Україна розпочала перехід на європейську модель визнання професійних кваліфікацій, керуючись положеннями Директиви 2005/36/ЄС від 7 вересня 2005 року. Це необхідно для формування спільного підходу до професійних вимог, зокрема до бухгалтерів і податкових консультантів. Головна ідея полягає в тому, що якщо українська система сертифікації відповідатиме європейським стандартам, то кваліфікації, отримані в Україні, зможуть визнаватися у країнах ЄС, підвищуючи конкурентоспроможність українських фахівців.
Втім, очікувати на пряме та автоматичне визнання українських кваліфікацій у ЄС лише через відповідність Директиві 2005/36/ЄС — помилково. Навіть після гармонізації навчальних програм та екзаменаційних процедур зі стандартами ЄС фахівцю, який планує практикувати у конкретній країні ЄС, у більшості випадків доведеться скласти компенсаційний захід (Compensation measure). Він зазвичай включає іспит на знання національного законодавства, адже кожна країна ЄС має власну податкову систему, корпоративне право та особливості застосування МСФЗ і директив ЄС у локальному регулюванні.
Крім того, у багатьох країнах ЄС бухгалтерські й аудиторські професії регулюються потужними національними професійними організаціями (наприклад, ICAEW у Великій Британії чи Kammer der Wirtschaftstreuhänder в Австрії). Саме вони видають ліцензії та здійснюють нагляд за професійною діяльністю. Тому для отримання права на практику українському фахівцю, найімовірніше, доведеться стати членом або асоційованим членом такого органу та виконати його внутрішні вимоги — пройти стажування, скласти додаткові модулі тощо.
Для повноцінного міжнародного визнання українських кваліфікацій потрібні не лише зміни у національному законодавстві, а й офіційне визнання інституцій, що видають сертифікати (зокрема, їх включення до міжнародних реєстрів).
На мою думку, реформа сфери бухгалтерського обліку та аудиту в Україні має значно ширшу мету, ніж лише сприяння працевлаштуванню українців у Європі. Ключове завдання переходу на норми Директиви 2005/36/ЄС — це створення передбачуваного та зрозумілого бізнес-середовища. Іноземний інвестор, заходячи на ринок України, очікує побачити фінансову звітність, підготовлену за тими ж стандартами прозорості та якості, до яких він звик у себе вдома. Коли українські фахівці працюють відповідно до європейських правил, їхня звітність стає «читабельною» для західних партнерів, що підвищує рівень довіри та знижує ризики для інвестицій.
В Україні на сьогоднішній день чинне законодавство не містить чіткого визначеного переліку посад, обов'язкових для проходження сертифікації, і процедура професійної сертифікації не є обов’язковою для більшості бухгалтерів. Єдина професійна вимога закріплена у частині 7 статті 8 Закону про бухгалтерський облік і стосується головних бухгалтерів підприємств, що становлять суспільний інтерес (наприклад, великі компанії, банки, страхові, держпідприємства, які ведуть облік за МСФЗ). Вони повинні мати повну вищу економічну освіту, щонайменше три роки досвіду роботи у сфері фінансів, обліку та оподаткування, а також не мати непогашеної або знятої судимості за злочини проти власності або у сфері господарської діяльності. Однак, ця ситуація системно змінюється.
Правова архітектура та ключові строки впровадження
Юридичним фундаментом реформи став Закон України № 4353, прийнятий у квітні 2025 року. Він запроваджує ключові поняття («професія», «професійна кваліфікація») і заклав юридичний фундамент, визначивши реальну архітектуру реформи з відповідальністю, процедурами та прозорими механізмами.
Центральним елементом нової системи є Єдиний реєстр кваліфікацій (ЄРК) та класифікатор професій. Згідно із Законом № 4353, строк створення цього реєстру становить один рік з дати набрання чинності Законом. Це означає, що дата створення ЄРК – 2 травня 2026 року. У жовтні 2025 року уряд затвердив створення ЄРК Постановою № 1387, який стане центром усієї інформації про кваліфікації, стандарти та кваліфікаційні центри. Оновлені правила розроблення професійних стандартів почнуть діяти з дня набрання чинності Постанови № 1387, тобто з 2 травня 2026 року.
Важливо, що процедура професійної сертифікації не запрацює раніше 2 травня 2026 року. До цього часу мають бути внесені зміни до Закону про бухгалтерський облік, а також затверджені порядок, вимоги та перехідний період.
Нова система контролю компетентності: НРК та Професійні стандарти
Після запуску ЄРК держава планує вибудувати нову систему визнання та контролю професійної компетентності. Для бухгалтерів та податкових консультантів це стане справжньою точкою перезавантаження. Коли ЄРК запрацює, доступ до професії швидше за все буде чітко прив’язаний до наявності підтвердженої кваліфікації, тобто сертифіката, внесеного до реєстру, а простого досвіду чи вміння вести облік буде недостатньо.
Ключовим інструментом є Національна рамка кваліфікацій (НРК) — державна система, що описує всі рівні професійної підготовки в Україні, використовуючи шкалу з восьми рівнів. НРК показує, що фахівець повинен знати, які навички мати та яку відповідальність може нести.
Професійні стандарти, які будуються на НРК, визначають, який рівень кваліфікації потрібен для конкретної посади, які знання, навички та етичні принципи є обов’язковими. У цих стандартах також прописано перелік основних робочих функцій.
Для керівних посад, таких як головні бухгалтери, фінансові директори та керівники фінансових служб, призначені 7-й та 8-й рівні НРК. Ці рівні вимагають стратегічного мислення, управління ризиками, контролю систем та координації складних процесів. Саме ці рівні будуть основою для державної сертифікації, яка має перевірити, чи відповідає фахівець вимогам своєї професії.
Важливою частиною процедури розроблення стандартів є Публічне громадське обговорення проєктів професійних стандартів. Це забезпечує прозорість процесу, залучення фахівців та врахування думки бізнес-спільноти перед їхнім фінальним затвердженням та реєстрацією.
Посилення професійної відповідальності та ризики для фахівців
Впровадження обов’язкової сертифікації кардинально підвищить вимоги до професійної відповідальності:
1. Незалежність та етика: Професійні стандарти включають обов'язкові етичні принципи. Завдяки цим стандартам, які вимагають від фахівців (особливо 7–8 рівнів НРК) управління ризиками та контролю систем, незалежність бухгалтера суттєво посилиться. Сертифіковані фахівці, з огляду на ризик втрати кваліфікації, не виконуватимуть бездумно накази керівництва, якщо вони суперечать закону або професійній етиці, і не погоджуватимуться працювати в компаніях з непрозорою діяльністю.
2. Ризик дискваліфікації: Професійна сертифікація, яка раніше була радше побажанням, тепер стає обов’язковою. Наявність сертифіката стає умовою допуску до відповідальних посад. Через це острах лишитися цього сертифіката (дискваліфікації) суттєво зросте, оскільки втрата сертифіката фактично означатиме втрату можливості працювати на відповідній посаді. Цей чинник примусить більшість фахівців суворо дотримуватись норм закону та професійних стандартів.
Організаційні та фінансові наслідки для компаній
Організаційні вимоги та адаптація:
Роботодавці будуть зобов’язані визначати вимоги до рівня кваліфікації співробітників відповідно до нових професійних стандартів.
Завдяки чіткому опису компетенцій, знань та етичних принципів у профстандартах, роботодавці отримають прозоре уявлення про те, кого вони наймають. Це дозволить адаптувати внутрішні програми підготовки та підбір персоналу відповідно до реальних професійних вимог.
2. Підвищення витрат на навчання:
Оцінювання та підтвердження професійної готовності фахівців проходитиме в незалежних кваліфікаційних центрах, які акредитує держава.
Хоча готуватися можна "де завгодно", офіційно навчати або готувати до сертифікації матимуть право лише акредитовані кваліфікаційні центри або навчальні провайдери, які пройшли акредитацію, підтвердили якість і сплатили внески (аналогічно міжнародній практиці).
Компаніям доведеться інвестувати у цільову підготовку ключових фінансових фахівців (особливо на 7-8 рівні НРК), щоб забезпечити їхню відповідність новим обов'язковим стандартам і зберегти доступ до професії. Це неминуче призведе до зростання витрат на професійне навчання.
3. Зростання вартості сертифікованих фахівців на ринку:
Перехід обов'язкової сертифікації з добровільної практики до жорсткої державної вимоги збільшує цінність та потенційний дефіцит фахівців, які пройшли обов’язкову державну сертифікацію. Оскільки держава вибудовує суворіші критерії оцінки компетентності, вартість праці висококваліфікованих, сертифікованих фахівців, що відповідають вимогам 7–8 рівнів НРК, з високою ймовірністю зросте на ринку праці, оскільки вони стануть обов’язковою вимогою для багатьох роботодавців.
Висновки та рекомендації
2026 рік стане переломним для всіх, хто працює у сфері податків, фінансів, бухгалтерії та консалтингу. Хоча майбутні правила лише формуються, і залишаються відкритими питання щодо переліку посад, чітких вимог до освіти та стажу, чи моделі врахування міжнародних сертифікатів, рух до обов’язкової стандартизації очевидний. На сьогоднішній день професійні стандарти вже напрацьовані, а частина затверджена.
Той, хто сьогодні розбирається, аналізує і знайомиться з професійними стандартами, матиме набагато менше стресу і сюрпризів у майбутньому. Рекомендується ознайомитися з фінальними затвердженими професійними стандартами, які вже розміщені у Єдиному реєстрі кваліфікацій, щоб мати можливість не втратити професію і бути готовими до нових вимог держави